|
|
Каталог статей
Позакласна робота з фізики
ЗМІСТ, ФОРМИ І МЕТОДИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ
Роль і завдання позакласної роботи
Позакласну роботу не можна ототожнювати з поза¬шкільною роботою. Помилково вважають, що до позакласної роботи належать усі заходи, що проводяться у позаурочний час у шкільному приміщенні, а до поза¬шкільної роботи — все, що відбувається поза школою. Наприклад, експедицію шкільної кіностудії в село для знімання кінофільму не можна віднести до позашкіль¬них заходів.
Позакласна робота — це всі ті заняття, які організо¬вує педколектив школи в позаурочний час, виходячи за межі навчального плану. Наприклад, позакласна робота з фізики — це заняття, що їх організовують учителі фізики (або інші організатори під їх керівництвом) у позаурочний час. Тому згадану вище експедицію шкіль¬ної кіностудії, так само як екскурсію шкільного гуртка автоматики на завод, відвідування кінотеатру тощо, слід вважати позакласними заходами, хоч вони прово¬дяться поза школою.
Позашкільну роботу з фізики організовують і прово¬діть спеціальні позашкільні заклади та інші організації (станції юних техніків, екскурсійно- туристські станції, дитячі сектори професійних клубів, районні дитячі бібліотеки та ін.). Протягом останніх років багато нових корисних і цікавих позашкільних заходів проводять Міністерство освіти, а також будь які науково-дослідні заклади. Вони організовують фізико-математичні школи (без відриву від загальноосвіт¬ньої школи), фізичні олімпіади, фізичні конкурси, проводять дні відкритих дверей в університетах , організовують лекції з фізики для учнів старших класів тощо.
Позакласна робота — невід'ємна частина всієї систе¬ми навчально-виховної роботи школи. Завдання позакласної роботи: сприяти екологічному вихованню учнів. Все¬бічно розвивати здібності учнів, задовольняти їх інтере¬си. Творчість учнів — це основа позакласної роботи. Допомагати глибшому засвоєнню шкільного курсу фізики, ознайомлювати з новими досяг¬неннями в галузі фізики і техніки; здійснювати міжпредметні зв'язки; сприяти розвитку мислення учнів, кращому оволо¬дінню практичними навичками під час фізичного експе¬рименту і досліджень, розвитку їх конструкторської творчості;
організувати суспільно корисну працю (обладнання фізкабінету, створення нових наочних посібників)
сприяти вихованню самостійності та ініціативності, колективізму, взаємодопомоги та інших якостей;
проводити профорієнтаційну роботу серед учнів;.
Позакласна робота збільшує кількість інформації, що передається учневі, і завдяки цьому розширює мож¬ливості навчально-виховного впливу. Частина цієї ін¬формації збагачує і поглиблює ті знання, яких учень
набув па уроці. Крім того, вона полегшує процес навчання, пізнавальну діяльність, бо дає матеріал для зіставлення і озброює учня різноманітними методами.
ІІозакласна робота часто буває тією першою «дос¬лідною» площадкою, де зароджуються і перевіряються нові методичні ідеї, пов'язані з удосконаленням змісту і методів вивчення навчального матеріалу, запровад¬женням оригінального експерименту тощо. Якщо педа¬гогічна перевірка цих ідей виявиться ефективною, то після відповідних дослідів і методичної обробки най¬цінніші з них вводяться у програму шкільного курсу фізики. Так, на позакласних заняттях багато вчителів ознайомлювали гуртківців з властивостями напівпровід¬ників, ультразвуку, плазми, елементарних частинок, з основами теорії відносності тощо до введення цих тем шкільну програму з фізики. Зокрема, методику вивчення основ теорії відносності вперше розробив кандидат педагогічних наук Ю. Й. Соколовський (м. Харків) під час позашкільних і позакласних занять. Тоді було доведено доступність і посильність цієї теми для учнів, і тепер вона ввійшла до програми з курсу фізики.
Як залучати учнів до позакласної роботи
Чи треба замислюватись над засобами залучення учнів до позакласної роботи? Можливо, досить лише оголосити про форми її організації, про запис, і учні, як кажуть, валом повалять. На цьому «етап залучення» було закінчено, і почнеться наступний етап — закріплення і розвиток виявленого інтересу.
Відомо, що в роботі вчителя не може бути дрібниць. Навіть оголошення про запис бажаючих до фізико-технічного гуртка треба складати продумано, враховуючи психологію учнів, їх природне прагнення до всього нового, цікавого, незвичного. Наприклад, учителі , бажаючи залучити учнів до річного конкурсу на краще виконання різних творчих снідань, у першому ж номері фізичного бюлетеня помістили оголошення, написане з певним піднесенням:
«Юні друзі! Мабуть, багато з вас хотіли б стати конструкторами, винахідниками, вченими, щоб прославити нашу Україну чудовими винаходами і відкриттями для цього мало одного тільки бажання. Потрібні
великі, глибокі знання. Крім того, треба вже зараз роз¬вивати в собі конструкторські і дослідницькі навички. Звичайно, починати слід з малого, з найпростіших ре¬чей. Наш фізичний бюлетень «Юний дослідник і вина¬хідник», який виходитиме один-два рази на місяць, до¬поможе вам у цьому».
З цього часу в бюлетені систематично наводились завдання творчого характеру, описи їх виконання, а та¬кож пояснювались неправильні пропозиції (без зазна¬чення авторів). Поряд з бюлетенем висіла таблиця із заголовком «Хто переможе?» і умовами конкурсу.
Щоб кожне чергове завдання було новим стимулом активізації самодіяльності дітей, вчителі намагалися урізноманітнювати завдання (конструювання приладів, створення моделей, проведення досліджень тощо). Ве¬лику увагу було приділено також проблемам, які мають суспільно корисний характер, що сприяло вихованню патріотичних почуттів, любові до рідної школи. Наво¬димо текст одного з таких завдань:
«Для фізичного кабінету нашої школи потрібний та¬кий прилад, у якому візок почне рухатися і котитися по столу за рахунок енергії тягаря, піднятого над землею. Використання цього приладу дасть змогу наочно проде¬монструвати перехід потенціальної енергії в кінетичну. Пропонуємо самостійно спроектувати і виготовити та¬кий прилад».
Вибір засобів залучення учнів до додаткових занять підказують також життя школи, зміст позакласної ді¬яльності, вік дітей, рівень їх підготовки та інші фактори.
Наприклад, у 6—8 класах іноді досить показати са¬моробний детекторний радіоприймач і пообіцяти учням навчити їх виготовляти такі приймачі на позакласних заняттях. Це може зацікавити багатьох учнів, бо відпо¬відає бажанню виготовити такий радіоприймач.
Проте досвід показує, що найважливішим (але, зви¬чайно, не єдиним) засобом залучення учнів до додатко¬вої роботи з фізики є добре поставлені уроки. Якщо роз¬повідь учителя захоплює дітей на уроці, то вони не від¬ходять від нього і після уроку. Особис¬тість учителя — його захопленість фізикою, широка ерудиція, чудові трудові навички, «золоті руки», весела вда¬ча, велика любов до дітей — приваблювала учнів.
Створення цікавої проблемної ситуації, розв'язання якої пов'язане з додатковою роботою в позаурочний час, є також ефективним засобом залучення учнів до праці.
Ще до ор¬ганізації фізико-технічного гуртка у фізкабінеті можна установити фотореле, зручно розмістивши його поряд з класною дошкою. Досить вчителеві підійти до фотореле (перетнути його промені), як реле спрацьовува¬ло і в класі гасло світло, а на екрані, розміщеному над дошкою, з'являлось зображення. Коли вчитель відходив від реле, світло загорялося, а зображення на екрані зникало. Це явище дуже зацікавило учнів: як можна, не торкаючись жодного приладу, гасити і знову вмикати світло, вмикати і вимикати епідіаскоп?
Принцип дії цього реле простий (мал. 1): нормально
Мал.
замкнені його контакти є вимикачем ламп освітлення (у затемненому приміщенні), а нормально розімкнені — вимикачем епідіаскопа, зарядженого діапозитивами. На фотоелемент від фільмоскопа спрямовано майже непо¬мітний для учнів пучок світла.
Не менше подиву і захоплення викликав в учнів щит, встановлений поряд з електрощитом з написом: «Підходити забороняється». У щиті використовувався принцип дії ємнісного реле (мал. 2). Коли до нього на
ближався «порушник», реле вмикало дзвінок, сигнальну лампочку і одночасно електромагніт, який приводив у дію об'єктив фотоапарата, що фотографував «поруш¬ника».Про всі ці «таємниці» вчитель обіцяв розповісти на заняттях фізико-технічного гуртка, яких учні чекали з інтересом і нетерпінням. Звичайно, всі ці прилади вчи¬тель виготовив не сам,— це було б не раціонально. Попередні випуски учнів залишили йому пам'ять про себе.
Мал. 2.
Для залучення учнів до позакласної роботи можна використати шкільне радіо (ознайомлення учнів із зміс¬том роботи того чи іншого гуртка, учнівського науково¬го товариства, з історією їх виникнення, з традиціями і результатами їх роботи).
Доцільно заздалегідь оголошувати, що може дати та чи інша форма роботи для профорієнтації учнів. Ні в якому разі не слід обіцяти дітям
«золоті гори», значно важливіше розвивати інтерес у процесі самої роботи правильною її організацією і постановкою.
Організовуючи позакласну роботу, важливо також враховувати принцип індивідуального підходу. Не слід охоплювати позакласною роботою з фізики всіх або майже всіх учнів. Це призведе до того, що здібні, на¬віть талановиті майбутні літератори, музиканти, спорт¬смени та ін. віддадуть
весь свій вільний час фізиці, яка, може, їх і не цікавить. Звичайно, в масових короткочас¬них заходах можуть брати участь багато учнів.
Дуже важливий елемент залучення до позакласної роботи — вивчення пізнавальних інтересів учнів.
Вчитель по¬винен систематично вивчати інтереси учнів. Адже вияв¬лення і виховання талантів—одне із завдань нашої школи.
Часто інтерес особистості до фізики проявляється дуже рано. Наприклад, мати Максвелла розповідала, коли йому не було й трьох років, у хлопчика «було багато роботи з дверима, замками, ключами тощо, а слова «покажи мені, як це роблять» весь час супровод¬жували його. Він досліджував таємні ходи для проводу під дзвінків, шлях, по якому вода тече із ставка через греблю, вниз по каналу...». Дослідження стало пізніше провідним у житті Максвелла.
Відомий конструктор О. К. Антонов, який і створив перший у світі літак-гігант «Антей», ще в шкіль¬ні роки виявляв великий інтерес до конструювання і моделювання, яким пізніше присвятив все своє життя.
Дуже цікавився в шкільні роки конструюванням наш космонавт
Г. Титов. У будинку батьків збе¬реглися моделі його літаків. Цей інтерес формувався під впливом школи. Іноді цьому сприяє також літерату¬ра.
Звичайно не всі стають видатними вченими, але важливо, щоб інтерес до природи і техніки, який проявляється в молодших класах, не згасав, а зростав. Для цього слід більше вивчати елементів фізики в мо¬лодших класах на уроках, корисно починати в цей пе¬ріод й позакласну посильну роботу для дітей.
Вивчаючи інтереси і нахили учнів, вчителі часто ко¬ристуються методом спостереження.
На уроках учитель може легко простежити, хто з учнів уважний, допитливий — задає багато запитань; кому з них вивчення фізики дається легко, хто залучає до своїх відповідей додаткові факти, спостереження, взяті з життя, з передач , газет, кіно тощо; хто в процесі уроків виявляє більший нахил до експеримен¬ту, а хто до теорії; хто любить
майструвати, виготовля¬ти щось нове. Ці дані дають змогу скласти уявлення про інтереси і нахили дітей і зробити орієнтовний відбір тих учнів, чиї інтереси треба буде задовольняти і розширювати в процесі позакласної роботи.
|
| Категорія: заходи | Додав: (08.04.2012)
|
| Переглядів: 4390
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|